Освітня програма 2023-2024 року

Зміст

1. Вступна частина.

2. Форми організації освітнього процесу: режим роботи закладу та філій, структура навчального року, інші освітні компоненти.

3. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою.

4. Загальний обсяг навчального навантаження.

5. Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями. Очікувані результати навчання здобувачів освіти початкової, базової школи.

6. Перелік варіантів типових навчальних планів та модельних навчальних програм.

7. Форми організації освітнього процесу та методи навчання.

8. Опис інструментарію оцінювання.

І. Вступна частина

Освітня програма – це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом загальної середньої освіти для досягнення учнями результатів навчання.

     Освітня програма визначає:

• форми здобуття освіти та рівні освіти;
• режим роботи;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати здобуття освіти;
• загальний обсяг навчального навантаження, розподіл на тиждень, орієнтовну тривалість і можливі взаємозвязки окремих преметів, а також логічної послідовності їх вивчення;
• очікувані результати навчання здобувачів освіти;
• навчання за наскізними лініями;
• форми та методи організації освітнього процесу;освітні галузі та навчальні програми;
• опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

    Освітню програму побудовано із урахуванням таких принципів:

• дитиноцентрованості і природовідповідності;
• узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
• науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
• наступності і перспективності навчання;
• взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
• логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних

    компетентностей;

• можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані

     курси;

• творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
• адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних

     можливостей, потреб та інтересів дітей.

    Перед закладом поставлені такі цілі освітнього процесу:

• забезпечення засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державних освітніх стандартів;
• забезпечення наступності освітніх програм усіх рівнів; 
• створення основи для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм; 
• формування позитивної мотивації учнів до навчальної діяльності;
• забезпечення соціально-педагогічних відносин, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров’я учнів;
• підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;
• проведення атестації та сертифікації педагогів;
• цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази гімназії;
• забезпечення якісного виконання освітньої програми в умовах змішаного, дистанційного навчання під час введення карантину та війни.

Освітня програма Дашівського ліцею з Копіївською, Купчинецькою філіями на 2023-2024 навчальний  рік розроблена на виконання:

• Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»,
• Указів Президента України

• від 16 березня 2022 року №143 «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України»,
• від 26 липня 2023 року №451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні,

• Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 №988-р),
• Постанови Кабінету Міністрів України № 782 від 28 липня 2023 року «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні»
• Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 №2205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за №1111/35394,
• Державних стандартів повної загальної середньої освіти:

•  на рівні початкової освіти (в 1 – 4 класах) – Державного стандарту початкової освіти (затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 87);
•  на рівні базової середньої освіти: в 5-6 класах – Державного стандарту базової середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898);
•  в 7 – 9 класах – Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392);
•  на рівні профільної середньої освіти (в 10 – 11/12 класах) – Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392).

• Типових освітніх програм для закладів загальної середньої освіти –

• на рівні початкової освіти:

Типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743),

Типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743),

• на рівні базової середньої освіти:

у 5 класах – Типової освітньої програми для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02. 2021 № 235),

у 6 – 9 класах – Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04. 2018 № 405),

       - на рівні профільної середньої освіти:

Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04. 2018 № 408 у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 № 1493 зі змінами);

• Наказів Міністерства освіти і науки України:

• від 28.03.2022 № 274 «Про деякі питання здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану»,
• від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 6 березня 2002 р. за № 229/6517 (зі змінами);
• від 15.05.2023 № 563 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні”,

• Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12.01.2016 № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 лютого 2021 року № 160), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314;
• Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09. 2020 № 1115, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 р. за № 941/35224);
• Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 16.04.2018 № 367, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 р за № 564/32016;
•  Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказів Міністерства освіти і науки України № 621 від 08.05.2019, № 268 від 01.03.2021), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;
• Листів Міністерства освіти і науки України:

• від 30.06.2022 № 1/7322-22 «Про організацію 2022/2023 навчального року»;
• від 16.08.2023 №1/12186-23 “Про організацію 2023/2024 навчального року в закладах загальної середньої освіти”

ІІ. Форми організації освітнього процесу: режим роботи закладу та філій, структура навчального року, інші освітні компоненти

Режим роботи закладу з філіями:

• структура навчального закладу відповідає нормативним документам і складається з Дашівського ліцею та Копіївської, Купчинецької філій які функціонують як одна юридична особа.

• мова навчання – українська;
• режим навчання - п’ятиденний;

Дашівський ліцей:

• однозмінне навчання:  І зміна – 1-11 класи;

• початок занять о 09.00 год., завершення – о 15.35 год.
• Форми здобуття освіти:

• інституційна – очна;
• навчання з використанням технологій дистанційного навчання (на період надзвичайних ситуацій та/або карантиних обмежень);
• індивідуальна (сімейна, педагогічний патронаж, екстернат).

     Копіївська філія:

• однозмінне навчання:  І зміна – 1-6, 8-9 класи;
•  початок занять о 09.00 год., завершення – о 15.35 год.

• Форми здобуття освіти:

• інституційна – очна;
• навчання з використанням технологій дистанційного навчання (на період надзвичайних ситуацій та/або карантиних обмежень);
• індивідуальна (сімейна, педагогічний патронаж, екстернат).

Купчинецька філія:

• однозмінне навчання:  І зміна – 1-9 класи;
•  початок занять о 9.00 год., завершення – о 15.35 год.

• Форми здобуття освіти:

-   інституційна – очна;

-  навчання з використанням технологій дистанційного навчання (на  

              період надзвичайних ситуацій та/або карантиних обмежень);    

          -   індивідуальна (сімейна, педагогічний патронаж, екстернат).

• Тривалість уроків у початковій школі: 1 класі – 35 хвилин, у 2-4-х класах – 40 хвилин,, основній  школі:   5-11-х класах – 45 хвилин.
• Тривалість перерв (по 10-20 хв.) встановлено відповідно Закону України «Про повну загальну середню освіту» та Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти

• Основною формою організації освітнього процесу є урок.
• Методи навчання – дослідницькі, інформаційні, сюжетно-рольові ігри, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії (реально/віртуальні) тощо. Вибір форм і метожів навчання вчитель визнавчає самостійно.

Структура навчального року:

Відповідно до п. 3 ст.10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» 2023/2024 навчальний рік розпочнеться святом «День знань» і закінчується не пізніше 1 липня. Навчальні заняття організовуються за семестровою системою у такі терміни (орієнтовно 175  навчальних днів):

                - І семестр – з 01 вересня по 28 грудня 2023 року – 80 навч.днів;

                - ІІ семестр – з 15 січня  по 31 травня 2024 року – 95 навч.днів.

Примітка:

*** ДПА в 4, 9 класах та ДПА/ у формі ЗНО в 11 класах – до 15 червня – до 10 навч. днів;

*** У разі необхідності педрада може вносити зміни до структури навчального року.

На початку вересня, не менше 1 тижня – планується проведення діагностики раніше вивченого та коригуючого навчання учнів 2-11 класах за темами Навчальних програм 2022/2023 р.

Терміни канікул – передбачено осінні, зимові, весняні:

      - осінні – з 23 жовтня по 29 жовтня – 7 календарних днів;

      - зимові – з 29 грудня 2023 року по 14 січня 2024 року – 17 календарних днів;

      - весняні – з 25 березня по 31 березня 2024 року – 7 календарних днів.

У разі посилення карантиних /інших/ обмежень, в структурі 2023-2024 н.р. можливі зміни (за рішенням педради) термінів і дат семестрів/канікул, форми навчання.

Вручення документів про освіту планується провести для випускників 9-х та 11-х класів відповідно до рекомендацій МОН України.

Інші освітні компоненти

          Відповідно до запиту учнів та батьків учнів (законних представників) мережа гуртків затверджується на початок кожного навчального року. За планом роботи учні закладу та філій протягом навчального року:

• стають учасниками й переможцями різних спортивних змагань, фестивалів;
• презентують свої роботи на конференціях.

Учні закладу та філій беруть участь у наступних інтелектуальних змаганнях:

1. Всеукраїнські учнівські олімпіади і турніри з навчальних дисциплів 6-11 класи;
2. Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студекнтської молоді ім. Т. Шевченка 5-11 класи;
3. Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика – 3-11 класи;
4. Міжнародний фізичний конкурс «Левеня» - 7-11 класи;
5. Міжнародний математичний конкурс «Кенгуру» - 5-11 класи;
6. Міжнародний інтелектуальний конкурс «Гринвич» - 5-11 класи;
7. Та інші.

ІІІ. Вимоги до осіб, які можуть розпочати здобуття освіти в ліцеї та філіях

У Дашівському ліцеї передбачено такі рівні повної загальної середньої освіти:

• початкова освіта тривалістю чотири роки (1-4 клас);
• базова середня освіта тривалістю п’ять років (5-9 клас);
• профільна середня освіта (10-11 клас).

У  Копіївській та Купчинецьких філіях передбачено такі рівні повної загальної середньої освіти:

• початкова освіта тривалістю чотири роки (1-4 клас);
• базова середня освіта тривалістю п’ять років (5-9 клас).

Початкова освіта здобувається відповідно до ЗУ  «Про освіту», як правило, з шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку. 

Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

   За наказом МОН України №235 від 19.02.2021р. «Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти НУШ» можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведекння) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

Учні 7-9 класів розпочинають здобуття базової середньої освіти з 1 вересня поточного навчального року відповідно до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ  ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України 20.04.2018 року № 405. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Профільна середня освіта здобувається як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Для зарахування учнів протягом навчального року на усі ступені навчання батьки (законні представники), надають: заяву одного з батьків (законих представників) на імя директора про зарахування дитини до школи; копію СН – свідоцтва про народження дитини; згоду на обробку персональних даних; медичні документи про допуск учня до дитячого колективу (довідку встановленого зразка) та карту щеплень;

Комплектування 1-х класів завершується 31 серпня поточного року.

За наказом МОН № 405 від 20.04.2018р.: «Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов. Зокрема, для таких учнів може розроблятися індивідуальний навчальний план».

Зарахування на індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, відбувається відповідно до пункту 1, ІІ розділу діючого Положення.

ІV. Загальний обсяг навчального навантаження

Початкова освіта

Державний стандарт передбачає організацію освітнього процесу із застосуванням діяльнісного підходу на інтегрованій основі та з переважанням ігрових методів у першому циклі (1-2 класи) та на інтегровано-предметній основі у другому циклі (3-4 класи).

Освітня програма для учнів 1-2 класів  та для учнів 3-4 класів складена на основі типової освітньої програми розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна.

          Загальний обсяг навчального навантаження:

- по 1-х класах 805 годин/навчальний рік

- по 2-х класах 875 годин/навчальний рік

- по 3-х класах 910 годин/навчальний рік

- по 4-х класах 910 годин/навчальний рік.

Навчальний план Дашівського ліцею з філіями визначає структуру та зміст початкової освіти через інваріантну й варіативну складові, які встановлюють погодинне та змістовне співвідношення між освітніми галузями (циклами навчальних предметів).

Варіативна складова навчальних планів використовується у 1-4 класах (1 година) на підсилення  вивчення предметів: у 1-х, 3-4 класах  «Українська мова», у 2-х класах «Математика».

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень наведено у відповідному навчальному плані (Додаток 1-1.2)

Базова середня освіта

Учні 5-6 класів навчатимуться за навчальними планами за модельними програмами НУШ, відповідно до Державного стандарту базової ЗСО (затверд. Постановою КМУ за №898 від 30.09.2020р.) (Додаток № 2-2.2)

Учні 7-9 класів навчатимуться за навчальними планами відповідно до Державного стандарту (затверд. Постановою КМУ за № 1392 від 23.11.2011р.), що поетапно втілювалися в життя із 01.09.2013р. (Додаток № 3-3.2)

Реалізація завдань мистецької освітньої галузі здійснюється через вивчення окремих предметів «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво» у 5-7 класах, у 8-9 класах -  інтегрованого курсу «Мистецтво».

  В межах галузі «Громадянська та історична» у 5-6 класах вивчається курс «Вступ до історії України та громадянської освіти», у 6 класах – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України» .

Загальний обсяг навчального навантаження: 

для 5-х класів – 1085 годин/навчальний рік, 

для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, 

для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, 

для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, 

для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік. 

Профільна середня освіта

Учні 10-11 класів навчатимуться за навчальними планами відповідно до Державного стандарту (затверд. Постановою КМУ за №1392 від 23.11.2011р.) Навчальні плани для старшої профільної школи складено на підставі Типової освітньої програми, затвердженої наказом МОН України, з урахуванням вибору учнів та очікувань батьків.

Вони мають основні модулі: базовий, обов'язковий, вибірково-обов'язкових предметів.

          Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для  10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: 

• для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, 

• для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. 

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані, складеному на основі типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня. (додаток 4)

          Профільний предмет для 10-го та 11-го класів –  філологічний (українська мова).

Вибірково-обов’язковими предметами визначені: у 10-му класі «Інформатика», «Мистецтво» та «Технології» по підгрупах; у 11а класах «Інформатика», «Технології», у 11б класі «Інформатика», «Мистецтво» що вивчаються на рівні стандарту.

Перелік освітніх галузей для 1-2-х класів

          Мовно-літературна, зокрема рідномовна освіта (українська мова та література) (МОВ), іншомовна освіта (англійська мова) (ІНО), математична (МАО), природнича (ПРО), технологічна (ТЕО), інформативна (ІФО), соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО), громадянська та історична (ГІО), мистецька (МИО), фізкультурна (ФІО).

Перелік освітніх галузей для 3-4-х класів

Мовно-літературна, зокрема рідномовна освіта (українська мова та література) (МОВ), іншомовна освіта (англійська мова) (ІНО), математична (МАО), природнича (ПРО), технологічна (ТЕО), інформативна (ІФО), соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО), громадянська та історична (ГІО), мистецька (МИО), фізкультурна (ФІО).

Перелік освітніх галузей для ІІ ступеня

5-6 класи як адаптаційний цикл:

• мовно – літературна;
• математична;
• природнича; 
• соціальна і здоров҆язбережувальна;
• громадянська та історична;
• технологічна;
• інформатична;
• мистецька;
• фізична культура.

7 - 9 класи:

− мови і літератури

− суспільствознавство

− мистецтво

− математика

− природознавство

− технології

− здоров’я і фізична культура

Перелік освітніх галузей для школи ІІІ ступеня

− Мови і літератури

− суспільствознавство

− естетична культура

− математика

− природознавство

− технології

− здоров’я і фізична культура

Навчальні плани ІІ ступені та ІІІ ступені передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.

Повноцінність базової та повної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

V. Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями

Відповідно до пп.1-2 статті 20 Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту»,  Положення про інклюзивне навчання із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №588 від 09.08.2017 року, в рамках реалізації Національної стратегії із створення безбар҆єрного простору в Україні на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 року №366-р створено умови для  інклюзивних класів, навчання осіб з особливими освітніми потребами. Індивідуальні навчальні програми та індивідуальні навчальні плани для учнів  розробляються педагогічними працівниками за участю одного з батьків (законних представників) відповідно до можливостей дитини з використанням Типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку та  з урахуванням рекомендацій інклюзивно-ресурсного центру Дашівської селищної ради.

Відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання з закладах загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 року №957, з метою забезпечення якості інклюзивного навчання в закладі: 

- створено інклюзивний освітній простір;

- надаються освітні послуги  відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням  індивідуальних потреб і можливостей учнів з особливими освітніми потребами; 

- здійснюється  педагогічний супровід дітей протягом  усього періоду навчання із обов’язковим  залученням батьків до освітнього процесу;

- здійснюється співпраця із інклюзивно-ресурсним центром  Дашівської селищної ради.

      Індивідуальне навчання організовується відповідно до Положення про індивідуальну форму здобуття  загальної середньої освіти, затвердженого наказом  Міністерства освіти і науки  України від 12 січня 2016 року № 8 у редакції наказу Міністерства освіти і науки  України від 10 липня 2019 року №955, на підставі довідок про потребу дитини у домашньому догляді та заяв одного з батьків чи осіб, які їх замінюють. Відповідно до п.2 розділу І Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти заклад може організовувати здобуття освіти здобувачами за різними формами (екстернат, сімейна, педагогічний патронаж). 

Освітню програму укладену за освітніми галузями, визначеними в Державних стандартах та Типових освітніх програмах, а саме:

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст програми  має потенціал для формування у здобувачів освіти 1-2, 3-4  класів  таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. 

          Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які мають реалізувати педагоги у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти базової школи

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей:

• «Екологічна безпека й сталий розвиток»,
• «Громадянська відповідальність»,
• «Здоров’я і безпека»,
• «Підприємливість і фінансова грамотність»

спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища - зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
• курси за вибором; 
• проєктну діяльність;
• позакласну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. 

VІ. Перелік варіантів типових навчальних планів та модельних навчальних програм

Робочий навчальний план на 2023-2024  навчальний рік складається на основі таких типових робочих планів:

5-6 клас

Відповідно до  навчального  плану   освітній   програмі  визначено   перелік   

модельних навчальних  програм,  що  буде  використовуватися   в освітньому процесі у 2023-2024 навчальному році. Модельні навчальні програми спрямовані  на реалізацію вимог Державного стандарту базової середньої освіти, тому  під час формування переліку цих програм  враховувано  низку чинників, а саме: особливості та потреби учнів в досягнені обов’язкових результатів навчання, потенціал педагогічного колективу, ресурсне забезпечення закладу освіти, навчально-методичний супровід конкретних модельних програм, наявність внутрішньогалузевих та міжгалузевих зв’язків між програмами різних предметів та курсів для реалізації ключових компетентностей, варіативність програм для підтримки курсів у діапазоні від мінімальної до максимальної кількості годин.

            Перелік модельних  програм   охоплює досягнення учнями результатів навчання з усіх  визначених Державним стандартом освітніх галузей. Вибір модельних навчальних програм здійснено з-поміж тих, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерство освіти і науки України» (Наказ МОН №795 від 12 липня 2021 року).

Педагогічні колективи закладу та філій у 2023-2024 навчальному році в 5-6 класі  будуть  використовувати в освітньому процесі модельні навчальні  програми з відповідних навчальних предметів (інтегрованих курсів).

На основі модельної  навчальної програми предмета (інтегрованого курсу) вчителі розробляють навчальну програму з предмета, інтегрованого курсу. Така програма має містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та відповідною модельною навчальною програмою, розподіл навчальних годин на вивчення кожного тематичного блоку, опис видів навчальної діяльності.

Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель має самостійно вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в навчальній програмі. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.

Перелік модельних навчальних  програм  5-6 клас 

у 2023-2024  навчальному році

VІІ. Форми організації освітнього процесу та методи навчання

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб. Рішенням педагогічної ради від 31.08.2023 року, протокол №1, визначено на період дії воєнного стану інституційна за потреби дистанційна та змішана форма навчання. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Урок залишається визначальною формою освітнього процесу. Метою навчання є формування компетентностей. Сучасний урок – це компетентнісно зорієнтований урок, авторський урок. Учителі навчають учнів, забезпечують їх активність, самі визначають, коли вони є джерелом інформації, а коли – підручник, відео, навчальне обладнання, Інтернет, тощо. Нові стандарти гарантують учителям професійну свободу.

Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.

 Академічні права і свободи учителя закріплені  в Законі «Про освіту» (ст.1. п1.2; ст.54.п.1). Кожен урок має певну структуру, що визначає послідовність його етапів. Форми, методи, технології, зміст матеріалу, використовується, враховуючи конкретні умови роботи, з метою забезпечення  досягнення конкретних очікуваних результатів уроку.

МОН України зазначає, що формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. 

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Пріоритетом  організації освітнього процесу у 1-4 класах є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності. 

Освітній процес педагогічний працівник зорієнтовує на реалізацію освітньої програми закладу загальної середньої освіти. Відповідно до неї добирає змістове наповнення, дидактичні засоби навчання, облаштовує освітнє середовище. Обсяг обраних учителем для реалізації освітньої програми навчальних матеріалів має відповідати віковим та індивідуальним можливостям учнів їх опрацьовувати протягом відведеного для кожного класу навчального часу. Добираючи змістове забезпечення вивчення предметів, рекомендуємо передбачити можливості використання цифрових засобів в умовах очного навчання, що за потреби може стати основою для організації дистанційного навчання. Навчальний день у 1 – 4 класах Нової української школи розпочинати ранковими зустрічами, метою яких є створення психологічно комфортної атмосфери в класному колективі та формування в учнів мотивації до навчальної діяльності. На ранкову зустріч бажано відводити перші 15 хвилин навчального дня, що регламентують під час розроблення розкладу дзвінків для 1 – 4 класів. Решту часу навчального дня необхідно розподілити між уроками та перервами відповідно до кількості годин навчального плану, що є академічними годинами, та тривалості уроків, визначеної у Законі України «Про загальну середню освіту».

Пріоритетну роль в організації освітньої діяльності молодших школярів необхідно надавати активним методам i формам, що ґрунтуються на демократичному стилі, сприяють формуванню критичного мислення, iнiцiативи, творчості, розвивають уміння міркувати, аналізувати, ставити запитання, шукати власні вiдповiдi, робити висновки. Ефективними є колективні, групові й індивідуальні творчі справи, використання проєктних, інтерактивних, iнформацiйно-комунiкаційних технологій. Важливим є включення молодших школярів в активну пізнавальну, дослідницьку діяльність (оскільки об’єкти вивчення важливо сприймати безпосередньо), створення умов для самовираження, організації комунікативного спілкування, застосування в освітньому процесі елементів дискусії, що є ефективними засобами розвитку особистості, її громадянської позиції, формування в учнів цілісної картини світу.

Важливе значення для емоційно-естетичного сприйняття природи молодшими школярами відіграють спостереження і власні дослідження; творчі завдання, екологічні акції, дидактичні ігри; уроки, проведені у формі подорожі, усного журналу, репортажу з місця подій, святкування дня Землі. Такі форми проведення навчальних занять позитивно впливають на емоційну сферу дитини, сприяють розвитку її уяви, фантазії, мислення, концентрують увагу. Форму роботи, зміст завдань, спосіб зворотного зв’язку вчитель обирає самостійно з урахуванням особливостей учнів класу. Обсяг діагностувальних робіт визначають з розрахунку прогнозованого часу на виконання окремих завдань учнями, із урахуванням їхньої готовності до виконання того чи іншого завдання.

Однією із пропонованих форм роботи є екскурсія. Вона дає змогу проводити спостереження, вивчати тіла і явища природи в природних або штучно створених умовах.

Актуальна самоосвітня діяльность учнів у позаурочний час. Її зміст, характер, форми роботи скеровує вчитель через пропозицію дидактично доцільних домашніх завдань. Їх метою є самовдосконалення учнів з урахуванням результатів формувального оцінювання. Домашні завдання мають забезпечувати диференціацію освітнього процесу з урахуванням вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей здобувачів освіти, їх пізнавальних інтересів та готовності самостійно виконувати те чи інше завдання.

Під час вибору домашнього завдання, визначення його обсягу необхідно враховувати часові затрати дитини на виконання, сумарний час виконання домашніх завдань із різних предметів у співвіднесенні з вимогами Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (затверджений наказом МОЗ 25.09.2020 № 2205, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.11.2020 р. за № 1111/35394), якими визначено, що «тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше ніж 1 година у 3 – 4 класах. Учням 1–2 класів не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки у позанавчальний час» (пункт 6 розділу V).

 Основними формами організації освітнього процесу в 5-6 класах є такі типи уроку: 

-  формування компетентностей;

-  розвитку компетентностей; 

-  перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; 

-  корекції основних компетентностей; 

-  комбінований урок.

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей,  фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб. У рамках академічної свободи форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти та відображаються в освітній програмі закладу освіти. Вибір форм залежить від наявності необхідних ресурсів  (матеріально-технічного, кадрового,  навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо), а також форм здобуття освіти. За потреби заклад освіти може організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.

За потреби заклад освіти буде організовувати індивідуальну форму здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), педагогічний патронаж), реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію учня. З метою належної  організації освітнього процесу формуються класи, інклюзивні, з дистанційною  формою здобуття освіти.

  Відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від 09.10.2002р. наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.08.2012р. наказом Міністерства освіти і науки № 401 від 08.04.2016р.) клас може ділитися на групи під час вивчення української та іноземної мов за умови більше 27 учнів у класі, під час проведення практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі. 

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватися та розширюватися у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Основними формами організації освітнього процесу в 7-11 класах є різні типи уроку:  формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;  корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності, дослідженнях. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання. Практичні заняття та заняття - практикуми також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу. Можливо проводити заняття в малих групах (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу. Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань. Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. 

VIII. Опис інструментарію оцінювання

Оцінювання – структурний елемент процесу навчання, який відповідно до принципів систематичності, послідовності, міцності знань здійснюється протягом певного періоду навчання. Зорієнтоване на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу.

Основні принципи оцінювання: справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне.

Справедливе оцінювання рівня навчальних досягнень учнів – це одна із найважливіших складових уроку. По-перше, кожен учитель чітко визначає мету оцінювання: навіщо потрібна оцінка. По-друге, формулює  для себе критерії та стандарти оцінювання

Як свідчить сучасна педагогічна практика, в процесі оцінювання рівня навчальних досягнень учнів доречно використовувати два типи критеріїв:

 соціальні та індивідуальні. Інструментарієм соціального оцінювання сьогодні є «Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти»,  розроблені МОНУ на міжпредметному та предметному рівнях.      Застосування індивідуальних критеріїв дає змогу порівняти результат, отриманий учнем сьогодні, з його попередніми результатами, і тим самим виявляється динаміка його розвитку. Важливим способом індивідуального оцінювання виступає самооцінка, коли кожен учень аналізує свою діяльність, визначити якість своєї роботи та шляхи її підвищення. Під час перевірки роботи учня вчителі здійснюють аналогічну діяльність: якщо він погоджується з оцінкою учня, то обводить її, якщо ні – ставить свою, коментуючи її усно або письмово. Коментування оцінки є обов’язковим, незалежно від того, чи відповідь учня є усною чи письмовою. учень не тільки засвоює зміст навчального матеріалу, а й сам контролює і корегує свою пізнавальну діяльність. Це і є ідеальна ситуація з критеріями оцінювання.

Оцінювання учнів 1-4 класів

Відповідно до наказу МОН України  від 13.07.2021 року №813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти». 

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є:

1) формувальне оцінювання;

2) підсумкове оцінювання;

3) державна підсумкова атестація учнів 4 класу здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством.

Формувальне оцінювання – інтерактивний вид оцінювання прогресу здобувачів освіти, що здійснюється для адаптації освітнього процесу.

Метою формувального оцінювання є підвищення якості знань. Формувальне оцінювання завжди є позитивним, спрямоване на розкриття потенціалу кожної дитини, є ціннісним, забезпечує зворотний зв’язок. Результати формувального оцінювання  виражаються вербальною оцінкою і характеризують процес навчання та досягнення учнів початкової школи. За об’єктом оцінювання учнів 1-2 класів результат оцінювання – вербальна оцінка, у 3-4 класах – рівнева оцінка. Формулювання оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання здійснюється на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання здобувачів початкової освіти.

Педагогічні працівники дотримуються алгоритму діяльності під час організації формувального оцінювання, визначеного у методичних рекомендаціях щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти.

Підсумкове оцінювання – тип оцінювання, який використовують на завершальному етапі певного періоду навчання.

Метою підсумкового оцінювання є співвіднесення навчальних досягнень учнів з обов’язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом/освітньою програмою. Об’єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учнів за рік. Підсумкова (річна) оцінка визначається з урахуванням діагностувальної роботи (в разі проведення) та фіксується у класних журналах і свідоцтвах досягнень.

Державна підсумкова атестація – форма контролю відповідності результатів навчання здобувачів освіти вимогам державного стандарту. Здійснюється за системою оцінювання, визначеною законодавством, відповідно до установленого порядку.

Метою державної підсумкової атестації є моніторинг якості освітньої діяльності закладу та якості освіти. Результати державної підсумкової атестації не впливають на підсумкову річну оцінку учнів.

 ОРІЄНТОВНА РАМКА
оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів

 закладів загальної середньої освіти

Оцінювання учнів 5-6 класів.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо особливостей організації освітнього процесу у першому (адаптивному) циклі / 5 класах закладів загальної середньої освіти за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції «Нова українська школа» №№4.5/2303-21 від 06 серпня 2021 року здійснюється оцінювання учнів 5-го класу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів педагоги керуються такими категоріями критеріїв:

• розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом; 

 комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій); 

•  планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;  
• рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.

Розрізняється поточне формувальне оцінювання та підсумкове (семестрове, річне). 

Підсумкове – отримання даних про рівень досягнення учнями результатів навчання після завершення освітніх компонентів. Надає оціночні судження, застосовується відповідно до стандарту, вказує на недоліки, здійснюється після завершення навчання. Проведення окремої семестрової атестації не є обов’язковим і здійснюється на розсуд закладу освіти. Педагогічна рада приймає рішення про оцінювання результатів навчання, проведення семестрової атестації, про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента.  

                         Орієнтовний перелік  інструментів формувального оцінювання

Формувальне оцінювання завжди є позитивним, спонукає до дії, спрямоване на розкриття потенціалу кожної дитини, є ціннісним, забезпечує зворотній зв҆язок, здійснюється під час навчання. Зворотний зв'язок надають у письмовій, усній, електронній формі. Учителі проводять рефлексію, з метою формування вмінь аналізувати власну навчальну діяльність, спрямовують учнів на спостереження, осмислення своїх суджень і дій. Учні активні учасники у процесі оцінювання, застосовують критерії, шляхом самооцінювання, взаємооцінювання.

Оцінювання має бути зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів доцільно керуватися такими категоріями критеріїв: розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом; комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій); планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією; рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності. Під час оцінювання навчальних досягнень важливо враховувати дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем / ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності. Для визначення рівня досягнення учнями результатів навчання у закладі освіти можна застосовувати Орієнтовну рамку оцінювання навчальних досягнень здобувачів базової середньої освіти.

ОРІЄНТОВНА РАМКА ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (5 клас)

У пропонованій Орієнтовній рамці оцінювання навчальних досягнень навчальні досягнення учнів характеризують за чотирма рівнями: початковий, середній, достатній, високий. Заклад загальної середньої освіти може здійснювати підсумкове та, у разі застосування, проміжне, оцінювання результатів навчання за рівневою, 12-бальною або за власною шкалою оцінювання, затвердженою рішенням педагогічної ради, – за умови затвердження правил переведення до системи (шкали) оцінювання, визначеної законодавством. Результати річного оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, яке видають учневі/учениці в кінці навчального року, за системою (шкалою), визначеною законодавством. Для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти, рекомендуємо у першому семестрі 5-го класу підсумкове та, у разі застосування, проміжне оцінювання результатів навчання учнів здійснювати за рівневою шкалою, а його результати позначати словами або відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)», та супроводжувати вербальною характеристикою з орієнтацією на досягнення учня/учениці (а не на помилки або невдачі). При переході від підсумкового оцінювання за рівневою шкалою в І семестрі до оцінювання за бальною шкалою в ІІ семестрі рекомендуємо при виставленні річної оцінки орієнтуватись на оцінку за ІІ семестр, а можливу різницю між рівнями результатів навчання у І та ІІ семестрах враховувати шляхом виставлення річної оцінки, що відповідає вищому показнику. Якщо рівень результатів навчання учня/учениці визначити неможливо через тривалу відсутність учня/учениці, у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а)).

Оцінювання учнів 6 класів здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 01.04.2022 № 289 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти

 Оцінювання учнів 7-11 класів

 Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи (6-9 класи) здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 р. №1222, зі змінами, «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»), додаток 2 до наказу МОН України від 21.08.2013 р. №1222. Змістом вимог до оцінювання є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані у навчальних програмах, за предметами.

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

Початковий рівень, коли у результаті вивчення навчального матеріалу учень: 

•    називає об’єкт вивчення (правило, вираз, формули, геометричну фігуру, символ тощо), але тільки в тому випадку, коли цей об’єкт (його зображення, опис, характеристика) запропонована йому безпосередньо;

•    за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.

Середній рівень, коли учень повторює інформацію, операції, дії, засвоєні ним у процесі навчання, здатний розв’язувати завдання за зразком.

Достатній рівень, коли учень самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, вміє виконувати певні операції, загальна методика і послідовність (алгоритм) яких йому знайомі, але зміст та умови виконання змінені.

Високий рівень, коли учень здатний самостійно орієнтуватися в нових для нього ситуаціях, складати план дій і виконувати його, пропонувати нові, невідомі йому раніше розв’язання, тобто його діяльність має дослідницький характер.

Кожен наступний рівень вимог включає вимоги до попереднього, а також додає нові. 

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та інші).

    Навчальні досягнення учнів, які навчаються за індивідуальною формою навчання, оцінюються відповідно до вимог індивідуальних навчальних програм.

Підсумковому оцінюванню (семестровому, річному) підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану. Семестрове оцінювання здійснюють з урахуванням різних видів навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру та динаміки особистих навчальних досягнень учня/учениці. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня/учениці протягом року. Річне оцінювання здійснюють на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня/учениці протягом року.  Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 р. № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення. Наказом керівника закладу створюють комісію та затверджують графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада навчального закладу. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі/учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання керівник закладу освіти видає відповідний наказ. Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 р. № 762 (зі змінами). Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі/учениці, його/її батькам (іншим законним представникам).

    Відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» учні 9-го класу  мають пройти державну підсумкову атестацію з державної мови, математики та інших предметів, яка проводиться відповідно до Порядку проведення ДПА, затвердженого наказом МОН України.

  У разі вибуття учня із закладу освіти (виїзд за кордон), оцінювання може проводитися достроково або в екстернатній формі.

 У зв’язку із світовим викликом щодо епідеміологічної ситуації та військовими подіями, що  мають місце в Україні, забезпечення якісного виконання освітньої програми в 2023/2024 навчальному році в закладі можливе через впровадження дистанційного навчання за допомогою платформ Zoom, Google диск, Google Classroom.